Щоденники пам’яті: Карантин РОС “Дніпро”

Записи, що з’явились у щоденниках лідерів за цей час:
Об’ява карантину.
Спочатку ми раділи, адже думали, що звільнені від шкільної повсякденності.
Дні тягнулися у розкоші: без турбот та обов’язків, хоч і в страху виходити на вулицю.
Згодом постійний відпочинок став мукою, а від незмоги вибратися з кімнати-клітки хотілося лізти на стіни. Життя без роботи та результату не мало сенсу. 
Але наші лідери виявилися сильнішими і вирішили протистояти цьому апокаліпсису.

Тож РОС “Дніпро” вирішили кинути виклик буденності.

ɯᴏʙ (…) дᴇнь ᴋᴀᴩᴀнᴛину…
Я справді ɜбиᴧᴀᴄя ɜ ᴩᴀхунᴋу, ᴨᴩᴏᴛᴇ, цᴇ вже нᴇ ʙᴀжᴧиʙᴏ…”
“Пᴇᴩɯі дʙᴀ ᴛижні буᴧи ɜᴏʙᴄіʍ нᴇ ɜᴩᴏɜуʍіᴧі: щᴏ, куди, і як?
Аᴧᴇ ᴨᴩᴏᴄидіʙɯи нᴀ ᴋᴀᴩᴀнᴛині біᴧьɯᴇ ʍіᴄяця, ɜᴩᴏɜуʍіʙ, щᴏ ʙᴄᴇ нᴇ ᴛᴀᴋ ᴨᴏᴦᴀнᴏ.”
“Кᴀᴩᴀнᴛин ᴄᴛᴀʙ чудᴏʙᴏю ʍᴏжᴧиʙіᴄᴛю ɜᴩᴏбиᴛи ʙᴄᴇ ʙідᴋᴧᴀдᴇнᴇ і ᴄᴨᴩᴏбуʙᴀᴛи щᴏᴄь нᴏʙᴇ.”
«Перші враження від гри на гітарі – надзвичайно болять пальці, але воно того варте.»
«Нарешті з’явився час на саморозвиток, тож займаюся улюбленою справою – пишу картини»
«Я почала займатися спортом та правильно харчуватися.»
“Гммм… Мᴇнᴇ дᴏдᴀᴧи дᴏ яᴋᴏᴦᴏᴄь чᴀᴛу… Та це ж лідери!»
«У бесіду мого улюбленого РОС надходить повідомлення про те, що йде набір до 5 команд активу і звісно я ставлю +»
«Об’єднавшись з однодумцями ми втілюємо велику кількість марафонів, проектів та челенджів.»
«Читаємо, критикуємо та сміємось. Подивилися приклади, але нам нічого не сподобалось, тож покладаємося на свою креативність.»
«Після конференції з лідерами, я виставляю сторізи з марафоном.»
Отже, нотатки наших лідерів говорять про те, що наш карантин налаштований на продуктивну та активну працю аби зробити кожен день кроком до досконалості. Але про дещо ми завжди пам’ятаємо, не забувайте й ви:
«Нᴀйᴦᴏᴧᴏʙніɯᴇ нᴀ ᴋᴀᴩᴀнᴛині – цᴇ бᴇɜцінний чᴀᴄ яᴋий ʍи ʍᴏжᴇʍᴏ ᴨᴩᴏʙᴏдиᴛи ᴩᴀɜᴏʍ іɜ сім’єю!»